Мирна ініціатива Трампа: ЗМІ розкривають деталі потенційного плану щодо припинення вогню на українському фронті

У західних медіа з’явилися перші подробиці щодо так званої мирної ініціативи, яку нібито пропонує колишній президент США Дональд Трамп для завершення конфлікту на українському фронті. За інформацією авторитетного видання The New York Post, цей план передбачає створення нової спільної комісії, відповідальної за контроль за режимом припинення вогню. Учасниками цієї структури стануть представники України та Росії, а також країни, яка не є членом НАТО, але може виступити посередником у цьому процесі. Джерело з високих кабінетів адміністрації Трампа, посилаючись на обізнані кола, повідомляє, що деталі домовленостей ще не завершені, однак серед можливих пунктів — розгортання на території України європейських сил з безпеки, що могло б стати важливою частиною гарантій безпеки для Києва у разі досягнення домовленості про припинення війни. Одним із центральних питань залишається формування так званих "сил стійкості" — особливого підрозділу сил безпеки, яке в адміністрації називають гарантією стабільності і безпеки, необхідних для стабільного функціонування України у поствійськовий період. Це своєрідна "передумова" для забезпечення довіри сторін і зняття напруги у конфлікті. Ще одна ідея — створення спеціальної миротворчої місії, яка складатиметься із представників трьох сторін: Росії, України та ще однієї країни, що не є членом НАТО. Мета такої місії — здійснювати моніторинг дотримання режиму припинення вогню та контролювати ситуацію на лінії фронту, щоб гарантувати, що обидві сторони зняли зброю і дотримуються умов перемир’я. За словами джерел, США можуть долучитися до цієї ініціативи, але не у ролі безпосередніх військових командувань на місці — їх участь може обмежитись фінансовою підтримкою і консультаційною допомогою, а не розгортанням своїх військ. Окремо варто зазначити, що у рамках цього потенційного плану можливе й визнання США тимчасової або фактичної передачі Криму Росії, що справило б значний резонанс у дипломатичних колах. Газета Wall Street Journal повідомила, що пропозиція Трампа може передбачати таке визнання, хоча офіційних підтверджень від американських урядовців поки що не надходило. Водночас високопосадовець з адміністрації екс-президента зазначив, що під час переговорів минулого тижня українська делегація найбільше занепокоєна була питанням "сухопутної" частини угоди — тобто визнання окупованих Росією територій України як частини РФ, що для української сторони є надзвичайно чутливим моментом. За інформацією джерел, Київ, схоже, готовий на компроміси й навіть на поступки, — наприклад, на відмову від 20% своєї території, яку Київ вважає тимчасовою окупацією, якщо це дозволить отримати "де-факто" визнання цих територій Росією. Однак це викликає сильну критику та непорозуміння з боку українських політиків і громадськості, адже питання повернення суверенітету над окупованими регіонами є для Києва абсолютним пріоритетом. Зазначимо, що Трамп навесні цього року обіцяв, що до 20 квітня Росія надасть відповідь щодо пропозицій щодо припинення вогню. Ситуація ускладнювалася тим, що вже 19 квітня видання The New York Post, посилаючись на джерела в адміністрації, повідомляло, що міністр оборони США Рустем Умєров інформував американських керівників, що Київ підтримує мирну ініціативу — імовірно, з підтримкою в 90%. Планувалося, що у Лондоні вже з 21 квітня ухвалять рішення щодо можливого припинення вогню, що стане вдалим сигналом для всіх сторін. Тим часом, президент Дональд Трамп оголосив, що найближчим часом озвучить деталі свого плану щодо врегулювання конфлікту в Україні. Значущою датою стане 23 квітня, коли у Лондоні відбудеться важлива зустріч за участю США, України та союзників із Європи. Очікується, що у цій делегації будуть керівники українських урядових структур: зокрема, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, очільник Міністерства оборони Рустем Умєров, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та заступник керівника Офісу Павло Паліса. Підготовка до цієї зустрічі вже викликає багато очікувань і припущень щодо подальшого розвитку подій. Важливою застереженням залишається те, що будь-який з можливих сценаріїв залежить від багатьох факторів, зокрема внутрішньополітичних та дипломатичних. Проте всі сторони, схоже, прагнуть знайти компроміс і завершити кровопролиття, яке триває вже понад рік. Отже, доки дипломатична кухня кипить із усіх боків, українське суспільство з тривогою стежить за новинами, що можуть визначити майбутнє держави. Сподівання на мир та стабільність з одного боку, і страх перед поступками, які можуть підірвати її суверенітет — з іншого, залишаються предметом гострих дискусій і прогнозів. Втім, офіційних рішень поки що немає, і час покаже, чи вдасться знайти той баланс, який допоможе зупинити кровопролиття та закласти основу для довгострокового миру.