США прагнуть тиску на Україну в процесі завершення війни, але при цьому уникають публічного підсилення тиску на Росію – повідомляє Axios
У дипломатичних колах і на високому рівні влади у Сполучених Штатах останнім часом точаться дискусії щодо стратегії щодо російсько-українського конфлікту. Адміністрація президента Дональда Трампа, яка раніше активно обіцяла швидко і ефективно сприяти досягненню миру, зараз зіштовхнулася з реальністю тривалих переговорів. Виявляється, США виявляють сильний внутрішній і зовнішній тиск, спрямований на прискорення дипломатичного процесу з припинення війни, водночас тримаючи в тіні можливі кроки щодо посилення тиску саме на Росію. Як повідомляє Axios з посиланням на джерела у американських та європейських владних структурах, нинішня адміністрація США здійснює активний тиск на українську владу, однак цілеспрямоване посилення санкцій або інших заходів проти Москви в цей момент не піднімалося на рівень публічних заяв. Це щонайменше викликає питання до американської дипломатії: чому Вашингтон зосереджений саме на тиску на Київ і чому уникає відкритого протистояння Росії. Владі США здається, що для досягнення кінцевої мети – закінчення війни – важливо стабілізувати ситуацію навколо України, не розпалюючи конфлікт у бік посилення ударів по Москві. За інформацією Axios, президент Трамп, який ще наприкінці 2020 року обіцяв "до 24 годин" після вступу на посаду домогтися миру в Україні, нині виявився розчарованим у ході дипломатичних переговорів. У приватних бесідах він вже почав висловлювати сумніви щодо можливості швидкого досягнення угоди і навіть заявив, що готовий відійти від дипломатичного сценарію, зменшивши свою участь у цьому процесі. Ледве не натякаючи на вихід зі сфери активних спроб допомогти Україні у завершенні війни, Трамп зосередився на інших зовнішньополітичних напрямах, залишаючи відкритим питання про подальші кроки. У той час як президент, здається, ще не виставив конкретних дедлайнів, офіційний представник американського Міністерства закордонних справ, держсекретар Марко Рубіо, у публічних висловлюваннях наголосив на необхідності "визначити протягом кількох днів", чи можна досягти прогресу у переговорному процесі. Він не уточнював, яким саме чином американська сторона планує цього досягти, але підкреслював важливість швидких дій. Європейські дипломати, які контактували з інформаційними джерелами, додають, що у вищих владних кабінетах зростає занепокоєння через відсутність швидких результатів, і що, можливо, Трамп вже має намір зменшити або навіть припинити дипломатичний тиск. Водночас кілька дипломатів з Європи підкреслюють, що ці заяви можуть бути викликані саме внутрішнім тиском, який отримали українські представники і Київ у цілому. За їхніми словами, у Вашингтоні розуміють, що час іде і перспективи швидко вирішити конфлікт стають все більш туманними. І є висока ймовірність, що ескалація так званого "тиску на Україну" на користь повернення до більш жорстких переговорних позиций не призведе автоматично до посилення тиску на Росію. Значеними є і побоювання української влади, що можливий вихід США із переговорів може матиме негативний наслідок для військової підтримки Києва. У донесеннях дипломатів наголошується: під час недавніх зустрічей у Парижі представники США намагалися на рівні дипломатії донести, що Вашингтон не прагне зараз посилювати своїмовірний тиск на Москву, а швидше – зосереджені на пошуку компромісів і врегулювань із залученням інших міжнародних гравців. Експерти зауважують, що у період паризьких переговорів, 17 квітня, українська делегація погодилась із пропозиціями Трампа щодо 30-денного припинення вогню. Водночас, Росія, яка активно заявляє про свої успіхи на полі бою, вказує на низку власних умов для будь-якого потенційного миру. Це дозволяє зробити висновок, що навіть якщо американські дипломатичні зусилля послабляться, Кремль навряд чи серйозно зважає на ці сигнали і продовжить наполягати на своїх позиціях. Важливо зауважити, що офіційні заходи і дипломатичні зустрічі минулого тижня мали за мету не лише пошук швидкого рішення, а й протидію розхитуванню ситуації. Геополітичний контекст і внутрішня політика США нині затьмарюють прагнення швидко закінчити війну, водночас залишаючи відкритими питання щодо майбутніх кроків Вашингтона. Не виключено, що сценарій остаточного відходу з активної дипломатії та зниження дипломатичного тиску залишиться одним із головних варіантів розвитку подій уже найближчими тижнями.