У Сербії відбулося важливе політичне перезавантаження: парламент країни 16 квітня став на шлях затвердження нового урядового кабінету, що позбавлений впливу одіозного проросійського діяча Александра Вуліна, який перебуває під діючими санкціями США
Цей крок викликав неабиякий резонанс у сербському політичному середовищі й мав значущий символічний підтекст — країна, яка традиційно дотримується більш обережної позиції щодо Москви, зробила важливий крок у напрямку євроінтеграційних прагнень. Згідно з офіційними даними, за новий уряд проголосували 153 депутати із 199 присутніх у залі, що демонструє значну підтримку з боку парламентської більшості. Опозиційні сили виступили проти, висловивши невдоволення, і їх кількість склала 46 голосів. Решта депутатів у момент голосування утрималися або були відсутніми, що підкреслює внутрішню політичну напругу та різнобічність майбутнього курсу. По завершенню голосування спікер парламенту Ана Брнабіч оголосила 60-хвилинну перерву для організаційних заходів і підготовки депутатів до складання присяги новим урядом. Очолює комітет новопризначений прем’єр-міністр Джуро Мацут — знаний у країні ендокринолог і політичний новачок, якого президент Александар Вучич обрав на цю посаду. Варто зазначити, що у складі нового уряду лише восьмеро з тридцяти членів є новими призначеннями: решта, зокрема міністр закордонних справ Марко Джурич і міністр оборони Братислав Гашич, зберегли свої посади. Це свідчить про прагнення стабільності та збереження досвіду у важливих напрямках політики. Значним є факт, що до складу уряду увійшли три нових міністри, яких підтримує створений Вучичем громадський рух «За народ і державу». Водночас, оборонне і дипломатичне відомства залишилися під керівництвом досвідчених фахівців, що свідчить про балансування між новими ініціативами та прагненням зберегти стабільність у зовнішній політиці. Особливою тематикою обговорення стала відсутність у складі уряду одіозного політика Александра Вуліна. Відсутність Вуліна, який відомий своїми проросійськими поглядами й перебуває під санкціями США, викликала чимало припущень у ЗМІ та експертних колах. Це може свідчити про прагнення нової влади більш чітко позиціонувати себе на європейському напрямку та уникати політичних конфліктів із Заходом. Нагадаємо, що попередній уряд Мілоша Вучевича був відправлений у відставку 19 березня, на фоні масових антиурядових протестів, які охопили країну й отримали підтримку значної частини суспільства, особливо молоді. Тоді сербський парламент ухвалив рішення про зміни у виконавчій владі з метою пошуку нових шляхів стабілізації та розвитку країни. Загалом, процес формування нового уряду в Сербії став іспитом на політичну стабільність і зовнішньополітичну орієнтацію країни. Відтепер сербський кабінет має усвідомлювати відповідальність за подальший курс на інтеграцію до європейської спільноти і водночас залишатися обачним щодо внутрішніх викликів і трансформацій. Такий крок також виглядає як сигнал про прагнення нової влади зробити ставку на стабільність, переосмислення зовнішньої політики та побудову більш відкритих демократичних процесів у країні.