Нацгвардія розпочала розслідування ймовірних масштабних зловживань державних чиновників з Хмельниччини: під мікроскопом — декларації головної лікарки обласного центру медико-санітарної експертизи Тетяни Крупи, яка, за підрахунками антикорупційних органів, містять фінансові порушення на суму понад 34,8 мільйонів гривень
Об’єктом особливої уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) стала декларація Тетяни Крупи за 2022 рік. Ретельна перевірка показала, що у цій декларації є ознаки штучного завищення майнового статку, а також неправдиві дані, що свідчать про незаконне збагачення на суму понад 16,5 мільйонів гривень. Водночас, позначки чиновниці та її чоловіка про вивезення за кордон понад 38 мільйонів гривень у різних валютах майже не підтверджуються відповідною документацією — майже 16,4 мільйона цих коштів залишаються неврахованими у законних деклараціях. Керівний пост Тетяни Крупи виявився не лише корупційним, а й пов’язаний із реальною готівкою та активами, які не знаходилися у її офіційних звітах. У процесі повторної перевірки за 2023 рік з'ясувалося, що у її власності — нерозкриті активи на суму понад 18 мільйонів гривень, що належать її чоловіку. З джерел агентства відомо, що ці фінансові збереження не були враховані у декларації і, ймовірно, залишалися прихованими від офіційних інстанцій. Ще однією тривожною знахідкою стала криптовалюта, яка належить чоловіку Тетяни Крупи. Версії та переміщення цих активів також залишилися непідтвердженими, що викликає додаткове занепокоєння щодо легальності їх походження. За підсумками перевірки у декларації за 2023 рік виявлено неточності на суму понад 18,3 мільйони гривень. Передісторія резонансних подій стартувала ще 4 жовтня 2024 року, коли правоохоронці провели обшуки у голови Хмельницької МСЕК та її сина — представника Пенсійного фонду області. За попередніми даними, Тетяну Крупу та її сина Олександра затримано за підозрою у незаконному збагаченні та корупційних схемах. Пізніше, 7 жовтня, Печерський районний суд Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці із можливістю внесення великої застави — 500 мільйонів гривень. Одночасно слідчі органи, зокрема НАБУ, почали заглиблюватися у кримінальні схеми, пов’язані з майновими активами та фінансами чиновниці. З’ясувалося, що у власності керівниці МСЕК знаходиться значна кількість нерухомості — понад 128 об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, серед них будівлі, квартири у райцентрах та столиці, розважальні комплекси, гаражі й паркомісця. Крім того, у її володінні — 140 земельних ділянок різної цінової категорії, понад 30 автомобілів високого класу, а також корпоративні права та мільйонні суми на банківських рахунках. Не менший інтерес викликає і зброя, яку виявили під час обшуків. У вже оприлюдненому розслідуванні Hromadske повідомляє, що у селі Волиця Хмельницької області з родиною Крупи зібрано чималий статок — 10 земельних ділянок і понад дев’ять житлових будинків, які були придбані у період 2021–2022 років. Це свідчить про системний характер незаконних фінансово-майнових схем, що й досі залишаються під пильним контролем правоохоронців. В кінці березня 2024 року Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) продовжив арешт керівниці Хмельницької МСЕК і втретє зменшив раніше встановлену заставу — тепер вона становить лише 20 мільйонів гривень, що відкриває додаткові юридичні можливості для її подальшого звільнення під цю заставу. Між тим, на активи та майно, що належать фігурантам кримінальних проваджень, правоохоронці вже наклали арешт і розпочали їх конфіскацію. За даними НАБУ, у слідчих у розпорядженні — 128 об’єктів нерухомості, десятки земельних ділянок, автомобілі люкс-класу й навіть збройові засоби. Це суттєвий прояв боротьби з корупцією на Хмельниччині, що демонструє, що навіть високопосадовці, що зловживають довірою держави, можуть бути притягнені до відповідальності. Розслідування активізувалося й у листопаді 2024 року: журналісти Hromadske отримали інформацію, що у селі Волиця сім’я колишньої голови МСЕК володіє не лише великим статком, а й кількома російськими сегментами землі та нерухомості, що роками приховували свої майнові активи. Крім того, ВАКС вже неодноразово продовжував запобіжний захід, що свідчить про складність та серйозність справи. Все це свідчить про масштабний виклик для української системи державного управління та боротьби з корупцією — активи високопосадовця у масштабах, що виходять за межі законних, та їх приховування, ймовірно, з використанням міжнародних схем. Водночас, нові кримінальні провадження та продовження арештів дають надію на те, що найближчим часом Україна зможе зупинити цей поширений корупційний колапс і повернути громадську довіру до системи влади.