НАТО готується к короткому підсумковому документу на саміті в Гаазі, і, судячи з усього, головна увага в ньому не буде приділена Україні — повідомляють ЗМІ
Напередодні другого цьогорічного саміту лідерів країн-членів Північноатлантичного альянсу в Гаазі (запланованого на червень) у ЗМІ почали з’являтися підозри, що його підсумкове комюніке може бути суттєво скороченим. За інформацією джерел, серед яких особливо активно цитує «Європейська правда» з посиланням на Radio Free Europe/Radio Liberty, існує ймовірність, що у фінальному документі не буде згадано ні Росію, ні Україну. Це викликає великий інтерес і тривогу серед експертів, оскільки у попередніх самітах саме питання України та її безпекового статусу займало важливу позицію у порядку денному. Згідно з джерелами, організатори саміту прагнуть створити документ, який зможе бути схвалений найвпливовішим учасником — президентом США Дональдом Трампом. Враховуючи його антиімміграційні, антиєвроатлантичні ідеї, а також його ставлення до розширення НАТО і підтримки України, адміністрація намагається уникнути сценаріїв конфліктних дискусій, що виникали наприкінці минулого року в Брюсселі. У зв’язку з цим, за даними RFE/RL, ухвалене у Гаазі комюніке стане значно меншим за обсягом — його планують обмежити трьома-чотирма короткими абзацами, тоді як раніше НАТО публікували докладні заяви. Якщо порівнювати з минулими підсумками, то, наприклад, декларація у Вашингтоні 2024 року складалася з 40 абзаців, а комюніке у Вільнюсі 2023 року, схвалене наприкінці минулого року, займало вже понад 90. Там охоплювалися широке коло питань — від протидії російській агресії до питань посилення обороноздатності, співпраці з ЄС і підтримки партнерів. Також у цій редакції наголошувалося, що Україна має майбутнє в НАТО і має рухатися до повноправного членства. Однак зараз існує серйозна ймовірність, що у новому документі Україну та Росію взагалі не згадають. Це викликає здивування і тривогу у дипломатичних колах, адже у попередніх самітах саме Україна займала центральне місце у порядку денному. Там точилися гострі дебати щодо перспективах вступу України до Альянсу, її амбітних планів щодо реформи оборонної сфери і необхідності більш активної підтримки Києва у протистоянні з Москвою. Згідно з джерелами, які побажали залишитися анонімними, причиною такого змінення курсу є позиція Трампа, який не підтримує швидке вступ України до НАТО. За словами одного з європейських дипломатів, оскільки Трамп намагається уникнути нових конфліктів і засадничо налаштований скептично щодо розширення Альянсу, можливо, було б зручніше не піднімати цю тему взагалі на цьому саміті. Також зазначають, що будь-які спроби сформулювати пом’якшувальні формулювання щодо України можуть призвести до ще більшої шкоди, ніж у 2024 році, коли ухвалювалося концептуальне комюніке, що зокрема зобов’язувало підтримувати Київ «на його незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО». На цьому тлі особливо актуальними є дискусії щодо майбутніх напрямків і цілей НАТО. Очікується, що під час саміту в Гаазі лідери країн-членів погодять нові параметри щодо військових витрат, що є важливим здобутком для майбутніх стратегічних планів альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступає за збільшення щорічних витрат на оборону до 3,5% ВВП країн і додатково 1,5% — на цілі, пов’язані з безпекою і обороною. Усі ці питання, за словами американських дипломатів, мають бути узгоджені до саміту, інакше Трамп може вирішити не брати участі, що вже викликало тривогу у союзників. Отже, майбутній саміт у Гаазі ймовірно буде менш масштабним і гучним, ніж попередні. Згадування України та активізація дискусій щодо її членства у НАТО, імовірно, не будуть пріоритетом, що може відкрити новий етап у дипломатичних переговорах і стратегічному балансі в альянсі. Це також підкреслює побоювання щодо впливу внутрішньополітичних чинників у США і їхнього впливу на зовнішню політику НАТО. Можливо, нас очікує або поступове переформатування дискусій, або більш стримана і напружена дипломатична обстановка перед ключовими рішеннями у регіоні.