Кіев активізóвав дипломатíчні зусилля у пошуках шляхів до припинення вогню: нові переговори із США і європейськими країнами
У вівторок, 7 травня, українська влада провела важливі онлайн-зустрічі з представниками провідних західних держав у рамках зусиль щодо запровадження стабільного і безумовного перемир’я на території України. Це стало черговим кроком Києва у дипломатичній кампанії з метою досягнення довгострокового миру і запобігання подальшій ескалації конфлікту. Згідно з повідомленнями, на переговори були запрошені ключові дипломатичні фігури з Сполучених Штатів і низки європейських країн. Україну на цих зустрічах представляли міністр оборони Рустем Умєров, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, його заступник Ігор Жовква, а також радники керівника ОПУ Дарія Зарівна і Олександр Бевз. Водночас із українською стороною у переговорах брали участь й іноземні колеги. З американського боку участь у перемовинах взяли спецпредставники президента США Стівен Віткофф і Кіт Келлог. Вони зосередилися на пошуку шляхів до безумовного і повного припинення вогню, а також обговорювали можливі інструменти дипломатичного тиску на Росію у разі відмови дотримуватися домовленостей. Важливою складовою зустрічі стало обговорення перспектив запровадження мораторію на військові дії тривалістю не менше 30 днів, що має стати першим кроком до стабільного миру. Французький дипломатичний радник Емманюель Бонн, а також радник з питань нацбезпеки прем’єра Великої Британії Джонатан Пауелл і їхні колеги з Німеччини та представники Європейської ради і Європейської комісії брали участь у дискусіях щодо умов і можливих механізмів контролю за дотриманням нових домовленостей. Йшлося також про застосування додаткових юридичних і економічних інструментів для стимулювання Росії до виконання зобов’язань. З українського боку було підкреслено, що головна мета переговорів — запровадження безумовного і повного припинення вогню на території України протягом не менше тридцяти днів. Як наголосив керівник ОПУ Андрій Єрмак, цей крок є фундаментальним для відкриття подальших етапів переговорного процесу і має стати першим етапом на шляху до досягнення справедливого і стійкого миру. Важливо підкреслити, що ця ініціатива є окремим і суттєвим від відповіді Москви на пропозицію щодо триденого перемир’я, яке, за словами українських дипломатів, має виключно внутрішні цілі — забезпечення безпеки московського параду. До контексту варто додати, що під час переговорів розглядалися й можливі сценарії реагування міжнародної спільноти у разі відмови Росії прийняти пропозиції Києва або їхнього порушення. Передбачається застосування різноманітних важелів впливу — дипломатичних, економічних і політичних — з метою зменшення ризиків подальшої ескалації і стимулювання Росії до виконання домовленостей. Загалом, ці переговори свідчать про наполегливу дипломатичну політику української влади, спрямовану на пошук миру і стабільності в умовах довготривалого конфлікту. У світлі цілей української сторони ідея запровадження триденого або 30-денного перемир’я підтримується значною частиною західних лідерів, хоча й існують різні оцінки її доцільності і ефективності. Американський президент Дональд Трамп висловив свою думку щодо пропозиції Володимира Путіна про короткострокове перемир’я, заявивши, що три дні — це "дуже багато", що суттєво відрізняється від подій у попередні місяці. На відміну від цього, прем’єр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон закликали Росію погодитись на більш довгий — щонайменше 30-денний — період припинення вогню, вважаючи його важливим кроком до дипломатичного вирішення конфлікту і запобігання ескалації. Очікується, що подальші консультації і переговори стануть ключовими для формування спільної позиції міжнародної спільноти і матимуть вирішальний вплив на можливе досягнення справжнього і тривалого миру в Україні.